Чи можна у 2026 році подати позов про стягнення заборгованості і не втратити право на судовий захист

Автор: Вікторія Гребенюк, адвокат, Київ

Так, у 2026 році позов про стягнення заборгованості можна і варто подавати, але лише за умови, що строк позовної давності не пропущений або є підстави вважати, що він переривався. Якщо строк минув, суд має право відмовити у позові навіть тоді, коли борг реальний і підтверджений документами.

Саме це сьогодні є ключовим ризиком для бізнесу та приватних осіб, які протягом попередніх років відкладали звернення до суду, розраховуючи на переговори, домовленості або зовнішні обставини.

Чому строки позовної давності знову мають вирішальне значення

Останні роки сформували у багатьох відчуття, що строки не є критичними. Карантин і воєнний стан створили уявлення, що звернення до суду можна відкласти на невизначений час.

На сьогодні суди виходять з іншого підходу. Строки позовної давності діють, а винятки застосовуються лише тоді, коли сторона доведе, що вона об’єктивно не могла звернутися до суду. Самі по собі складні загальні обставини більше не сприймаються як автоматичне виправдання зволікання.

Що суд перевіряє у першу чергу у справах про борги

У справах про стягнення заборгованості суд насамперед оцінює питання часу. З практичної точки зору це виглядає так:

- Коли зобов’язання мало бути виконане.

Суд встановлює конкретну дату, на яку боржник повинен був сплатити кошти або виконати інші умови договору.

- Коли кредитор реально міг звернутися до суду.

Якщо не було об’єктивних перешкод, суд виходить з того, що право на звернення існувало.

- Чи були дії, які могли перервати перебіг строку.

Часткова оплата, письмове визнання боргу або інші підтверджені дії можуть мати значення, але лише за наявності доказів.

Якщо відповідач заявляє про сплив строку і суд погоджується з цим, справа може бути завершена без детального аналізу самого боргу.

Важливий нюанс, коли суд враховує позовну давність

Суд не застосовує позовну давність автоматично з власної ініціативи. Питання строків стає вирішальним тоді, коли відповідач заявляє про сплив позовної давності під час розгляду справи. Це означає, що у деяких випадках позов може бути розглянутий по суті, якщо відповідач не скористається цим запереченням. Проте розраховувати на таку поведінку боржника не варто. У спорах про стягнення заборгованості відповідачі зазвичай використовують позовну давність як один із ключових способів захисту. Саме тому до подання позову важливо перевірити, з якої дати почався перебіг строку, чи були підстави для його переривання або поновлення, а також підготувати докази, які це підтверджують. Такий підхід узгоджується з положеннями статті 267 Цивільного кодексу України.

З якого моменту суд рахує строк

Одне з найважливіших питань, яке часто недооцінюють, — це момент початку перебігу строку позовної давності.Закон виходить з того, що строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. На практиці суд аналізує не лише текст договору, а й реальні обставини його виконання. Якщо оплата мала бути здійснена до певної дати і цього не відбулося, саме з цього моменту суд може вважати право порушеним.Цей підхід прямо закріплений у Цивільному кодексі України, зокрема у статтях 256, 257 та 261, які визначають поняття строку позовної давності, його загальну тривалість та момент початку перебігу. Офіційний текст закону доступний на сайті Верховної Ради України: тут.

Чому саме у 2026 році ризик втрати права особливо високий

У 2026 році спливають строки позовної давності за значною кількістю зобов’язань, що виникли у 2022–2023 роках. У цей період сторони часто намагалися уникати конфліктів і діяли обережно. На практиці це призвело до таких ситуацій.

- Домовленості про відстрочку не були належним чином оформлені.

Усні домовленості або листування без змін до договору складно довести у суді.

- Переговори тривали роками без юридично значущих дій.

Сам факт спілкування не завжди впливає на перебіг строків.

- Прострочення не фіксувалося належним чином.

Це ускладнює визначення моменту порушення права.

У результаті звернення до суду відбувається тоді, коли строк вже на межі або фактично сплив.

Типові помилки, які я бачу у справах

Як адвокат, я найчастіше стикаюся з такими помилками. Кредитор вважає, що наявність боргу автоматично гарантує позитивне рішення. На практиці строки можуть перекреслити всю справу. Активно ведеться листування, але без дій, які мають юридичне значення. Для суду це не завжди означає переривання строку.

Звернення до суду відкладається до останнього моменту. І тоді навіть добре підготовлений позов може бути відхилений.

Коли варто діяти вже зараз

Подання позову або хоча б попередня юридична оцінка доцільні тоді, коли борг існує, підтверджений документами і з моменту порушення зобов’язання минув значний час. У таких ситуаціях важливо не втратити можливість захисту через формальне питання строків.

Саме на цьому етапі логічно звертатися за професійною правовою допомогою у межах господарських справ та стягнення заборгованості, щоб оцінити строки, документи і реальну судову перспективу ще до подання позову.

Висновок

У 2026 році строки позовної давності знову відіграють ключову роль у спорах про стягнення заборгованості. Якщо право не реалізоване вчасно, суд може відмовити у позові незалежно від того, чи існує борг фактично. Саме тому зволікання сьогодні створює ризик втрати судового захисту завтра.

Вікторія Гребенюк, адвокат, Київ