Що робити, якщо вашу компанію внесли до списку ризикових платників податків - ситуація станом на липень 2025 року
Автор: Вікторія Гребенюк, адвокат, юридична компанія VICINA, Київ
Якщо вашу компанію несподівано внесли до переліку ризикових платників податків - це не просто бюрократичне рішення. Це серйозне обмеження для бізнесу: блокуються накладні, зростають податкові ризики, партнери зупиняють співпрацю. Важливо оперативно реагувати та чітко діяти в межах закону.
Що означає статус "ризикового платника податків"?
Платником вважається той, кого ДПС підозрює у фіктивній діяльності, ухиленні від оподаткування або здійсненні операцій без економічного змісту. Такі рішення ухвалює комісія ДПС - і вони мають серйозні наслідки: зупинення реєстрації податкових накладних, погіршення відносин з контрагентами.
Часто це наслідок автоматизованих ІТ-фільтрів, які працюють за формальними ознаками й не враховують реальний характер діяльності. У 2025 році подібні ситуації почастішали.
Ключові ознаки, через які компанію можуть внести до переліку
Реєстрація за фальшивими або недійсними документами.
Якщо підприємство було зареєстроване на підроблені чи втрачені документи, це автоматично викликає підозру.
Передача компанії «мертвим душам».
Коли компанію зареєстрували, а потім оформили на померлу чи безвісти зниклу особу, або на людину, яка фактично не існує.
Реєстрація без реальних намірів працювати.
Якщо особи, які зареєстрували компанію, самі підтвердили, що не збиралися вести бізнес чи управляти нею.
Діяльність без згоди власників або керівників.
Якщо фірма веде господарську діяльність без відома її офіційних засновників чи керівників.
Відсутність банківських рахунків.
Юридична особа не має жодного відкритого рахунку у банку чи фінансовій установі (крім рахунків у Держказначействі). Це виняткова ознака, що може свідчити про «фіктивність».
Не подаються декларації з ПДВ.
Якщо компанія не подає звітність з ПДВ за два останніх звітних періоди.
Не подається фінансова звітність.
Якщо компанія не подала річну фінансову звітність разом із декларацією з податку на прибуток.
Підозріла податкова інформація.
Якщо у податкової є дані, що свідчать про сумнівні господарські операції компанії (наприклад, фіктивні угоди чи сумнівні контрагенти). Для цього податкова користується спеціальним «Довідником кодів ризикових операцій», який публікується на сайті ДПС.
Виходячи з практики, найчастішою підставою для віднесення платника до категорії ризикових є пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
1. Постачання / вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару.
Тобто,якщо компанія експортує або продає товар, але не може довести, звідки він з’явився (немає документів про його закупівлю), і сама не виробляла цей товар, така операція вважається підозрілою.
2. Придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару.
Компанія купує товар у когось іншого, але немає доказів його походження (наприклад, накладних чи контрактів від виробника). Це може свідчити про фіктивність операції.
3. Постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об’єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.
Компанія показує в накладних великі обсяги виробництва чи послуг, але не має ресурсів — складів, транспорту, обладнання або договорів на оренду чи підряд. Це викликає сумнів у реальності операцій.
4. Постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.
Наприклад, підприємство продає товар, якого немає у його закупівлях, і не має ресурсів для його виготовлення.
5. Постачання товарів платнику(ам) податку, який(і) здійснює(ють) постачання товарів, відмінних від придбаних (крім постачання виробнику таких товарів).
Якщо ви продаєте товари компанії, яка потім декларує зовсім інші товари, це може виглядати як схема для «накрутки» ПДВ."
6. Платник податку залучений до здійснення групою платників податку, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один із одним щодо придбання / реалізації одного й того ж товару / послуги для формування штучного обсягу такого товару / послуги.
Платник податку бере участь у ланцюгу операцій між кількома компаніями (зокрема й тими, які вже визнані ризиковими), коли один і той самий товар або послуга штучно багаторазово перепродається між ними, щоб створити фіктивний обсяг операцій.
7. Відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг.
Якщо компанія не сплачує ЄСВ або не має працівників (чи договорів з підрядниками), але показує великі обсяги виробництва чи послуг, це вважають підозрілим.
8. Постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.
Підприємство продає сільськогосподарську продукцію, але не має даних про купівлю пального, добрив, насіння, послуг із вирощування чи не сплачує земельний податок (або єдиний податок 4-ї групи)."
9. Відсутність / припинення дії ліцензії, яка засвідчує право суб’єкта господарювання на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), якщо така діяльність підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (зі змінами).
Компанія займається діяльністю з підакцизними товарами (алкоголь, тютюн, пальне), але не має чинної ліцензії на таку діяльність.
10. У податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам.
Компанія платить фізичним або самозайнятим особам за роботи чи послуги, але ці виплати не відображаються в податковій звітності. Це викликає підозру в ухиленні від оподаткування.
11. Накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Компанія накопичує залишки нереалізованих товарів, але не має власних або орендованих складських приміщень та не купує послуг зі зберігання.
12. Постачання товарів / послуг платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з постачання припадає на період після дати прийняття щодо покупця рішення про відповідність такого покупця критеріям ризиковості платника податку.
Якщо компанія продає товари або послуги контрагенту, який уже внесений до списку ризикових платників, і робить це після дати такого визнання, операцію можуть вважати ризиковою.
13.Придбання товарів / послуг у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо дата подання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за операцією з придбання припадає на період після дати прийняття щодо постачальника рішення про відповідність такого постачальника критеріям ризиковості платника податку.
Якщо компанія купує товари або послуги у постачальника, якого вже визнали ризиковим, і робить це після дати його внесення до списку, її операції теж підпадають під підозру."
14. Постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (∑накл), у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не пов’язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.
Якщо компанія створює податковий ліміт за рахунок купівлі «лівих» товарів чи послуг, не пов’язаних із реальним бізнесом, а потім продає свої товари за цей ліміт, це вважають ризиковою схемою.
15. Постачання / придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їхньої реалізації та/або переробки, та/або за відсутності відповідних засобів зберігання, та/або за відсутності придбання послуг зі зберігання, оренди відповідних основних засобів.
Компанія купує або продає товари з коротким терміном придатності, але немає підтвердження, що вона їх реально продає, переробляє або має умови для зберігання.
16. Керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, що займає аналогічну посаду більше ніж у п’яти (включно) платників податків.
Якщо один директор або уповноважена особа одночасно керує шістьма чи більше компаніями, це виглядає підозріло — можлива схема з фіктивними підприємствами.
17. Формування реєстраційного ліміту (∑накл) за рахунок операцій із придбання робіт та послуг в значних обсягах за відсутності об’єктивних умов (можливостей) їхнього використання в господарській діяльності.
Компанія створює ліміт для ПДВ через купівлю «липових» робіт чи послуг у великих обсягах, але фактично не має можливості їх використати у своїй діяльності.
18. У податковій звітності платника податку (крім виробників товарів) відображено доходи, нараховані та виплачені самозайнятим особам, які не мають необхідних об’єктів оподаткування та чисельності трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій в обсягах, відображених у податковій звітності платника податку.
Компанія платить самозайнятим особам за великі обсяги робіт чи послуг, але ці люди не мають ресурсів або працівників для таких обсягів, що виглядає як «схема».
19. Подання платником податку для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із метою вивезення за межі митної території України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII “Про зовнішньоекономічну діяльність” (зі змінами), походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.
Компанія подає накладну на експорт товару, але не може довести його походження (не виробляла його і не має документів про закупівлю).
20. У контролюючого органу наявна інформація щодо неможливості проведення документальної виїзної перевірки платника податку у зв’язку з відсутністю такого платника (посадових осіб платника податку або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або за місцем провадження господарської діяльності.
Податкова не може провести перевірку компанії, бо її немає за юридичною адресою або місцем роботи.
Що робити компанії, яку внесли до списку ризикових
Крок 1. Перевірити повідомлення
У кабінеті платника знайдіть повідомлення ДПС про внесення до переліку.
Крок 2. Підготувати пакет документів
Необхідно надати докази реальності господарської діяльності:
• Первинні документи: договори, акти, накладні
• Банківські виписки
• Документи про оренду приміщень, наявність обладнання, складів
• Дані про персонал і заробітну плату
• Податкову звітність
Бажано додати пояснювальний лист, де коротко описати бізнес-модель, логіку угод і їхню економічну доцільність.
Крок 3. Подати документи та відстежити відповідь
Комісія ДПС розглядає звернення протягом 7 робочих днів.
Можливі варіанти:
Зняття статусу ризиковості - компанія повертається до звичайного режиму роботи
Якщо відмова у такому разі можна:
• подати оновлений пакет документів
• залучити до участі бізнес-омбудсмена
• звернутися до вищестоящої комісії
• подати позов до адміністративного суду
Судова практика у 2025 році
Якщо адміністративне оскарження не дало результату - наступний крок: суд.
Строк подання позову - 6 місяців з моменту отримання рішення або фіксації бездіяльності
Практика 2024–2025 років показує: суди стають на бік бізнесу, якщо компанія надає повний пакет документів і логічно обґрунтовує свою діяльність
Однак необхідно зауважити, що такий же пакет документів мав би бути поданий до податкової на розгляд комісії.
Реальні шанси на успіх має той, хто підтверджує реальність операцій не лише паперами, а й діловою логікою, фізичною присутністю та активністю.
Що дійсно працює на практиці
Працює:
• Повний і якісний пакет первинної документації
• Логічне пояснення, навіщо і як здійснювались операції
• Ініціативність: фото/відео офісу, складських площ, маршрутів поставок, пояснювальні матеріали
Не працює:
• Шаблонні акти без змісту
• Відсутність пояснень
• Пасивна позиція - ігнорування ситуації погіршує становище компанії
Висновок
Внесення до переліку ризикових платників податків — це виклик, але не вирок. У 2025 році є реальні юридичні інструменти для захисту прав компанії.
Консультація - перший крок. Ми надаємо юридичний супровід податкових спорів у Києві та по всій Україні: швидко, прозоро і з фокусом на результат.
Ми не обмежуємось формальним листуванням, супроводжуємо кожен етап справи, до результату.
Вікторія Гребенюк, адвокат, юридична компанія VICINA, Київ